Село Созонівка розташоване за 7 кілометрів на північний
схід від м.Кропивницького.
Перша назва села – Сезонівка походить від слова «сезон», бо
поміщик Селіванов наймав людей на
сезонні роботи. Пізніше село мало назву Сазонівка, а з 1980 року – Созонівка.
Перша забудова в селі
датується 1825 роком. Село було поділено
на дві частини: Верхню і Нижню. У
кожній із них був свій поміщик. У Верхній – Селіванов, син новогеоргіївського
купця Василя Васильовича Селіванова, а в Нижній – Шульський.
Верхню Созонівку заселили переселенці з Росії. Селянські
поселення розміщувалися на північному боці балки біля двох ставків, а економія
пана – на південному.
За результатами перепису
населення 1883-1885 років грамотних у
селі було 3 чоловіки серед селян і 4 - серед поміщиків. Населення становило 62
особи чоловічої статі і 74 - жіночої. У
селі було 2 будинки і 23 хати.
У поміщика Селіванова було 4 сини. Він мав 924 десятини 2130 сажень землі, а всі селяни – 136 десятин 1200 сажень
землі. Основним видом діяльності селян було землеробство. Приміщення, де до
пожежі 2014 року знаходилася церква, – колишній будинок Селіванова. На місці
розташування нинішньої школи поміщик мав намір збудувати церкву для своїх селян, але його задум
із невідомих причин не був втілений. У
центрі Верхньої Созонівки була побудована
чотирирічна
школа.
У Нижній Созонівці господарював
Шульський. На відміну від Селіванова, він володів більшою
кількістю землі і був значно заможнішим.
Кріпосні селяни Шульського
займалися тваринництвом, вирощували пшеницю, овес. За результатами перепису
1883-1885 років грамотних серед селян було 12 осіб, серед купців – 10. Маєток пана розміщувався на одному з пагорбів між Созонівкою і Густим
Гаєм, так звана Філія. Під час війни її спалили
німці. Помер Шульський у Єлисаветграді в роки Української революції.
У господарствах
Селіванова та Шульського були збудовані спеціальні печі, у яких обпалювали
цеглу. До нашого часу збереглися споруди, побудовані з цієї цегли у 1902 році (склади дослідного господарства).
У 1928-1929 роках на
території села знаходилася сільськогосподарська колонія імені Робесп'єра. Вона мала 400 га землі.
У 1931 році пройшла
колективізація. На території Созонівки та Густого Гаю було утворено три колгоспи.
На початку серпня
1941 року Созонівка була окупована німцями. Особливих руйнувань село не зазнало, тому що біля Кіровограда був
розміщений німецький аеродром. У районі Нижньої Созонівки знаходилися казарми
військових льотчиків. У селі були
поліцаї. Місцеві жителі згадують одного – Олександра, який допомагав населенню,
попереджаючи про облави та арешти. Завдяки йому жодна людина не була
відправлена до Німеччини. На території села діяв партизанський загін "За
Батьківщину", штаб якого знаходився у Чорному лісі Знам'янського району.
5-6 січня 1944 року в
результаті здійснення військами 2-го Українського
фронту Кіровоградської наступальної операції частини 95-ї і 110-ї гвардійських
стрілецьких дивізій звільнили село
Созонівку від німецько-фашистських окупантів.
У колишньому будинку Селіванова був розташований госпіталь, а пізніше - науковий корпус Дослідної станції, яка розпочала
свою наукову діяльність ще у грудні 1912 року як Аджамська
сільськогосподарська дослідна станція. Завданням її було вивчення проблем
рільництва, агротехніки вирощування зернових культур та проведення
випробування сільськогосподарської техніки, зокрема машин, які випускав єлисаветградський
заводчик Ельворті.
За період існування
установи не один раз змінювався її статус, підпорядкованість, але незважаючи на
це, вона завжди була в авангарді творчого пошуку, розширювала діапазон наукових
досліджень, активно впливала на розвиток сільськогосподарського виробництва
регіону.
Зараз Кіровоградська державна сільськогосподарська
дослідна станція НААН України віднесена
до категорії «Б» наукових установ системи НААН і є головною установою Центру
наукового забезпечення АПВ регіону та Центрального зонального
науково-інноваційного центру.
КДСГДС
НААН проводить фундаментальні та прикладні дослідження за 17 науково-технічними
програмами Національної академії аграрних наук України. Наукова установа є
центром із розмноження районованих та перспективних сортів
сільськогосподарських культур.
Колектив науковців КДСГДС НААН
і дослідних господарств працює досить
ефективно. За останні роки науковці КДСГДС НААН і працівники дослідних господарств удостоєні 36 державних і відомчих нагород та
відзнак. За вагомий внесок у розвиток агропромислового виробництва регіону
колектив установи нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та
пам’ятним знаком. За досягнення в розвитку галузі тваринництва установа
нагороджена двома золотими медалями Міжнародної виставки, а в галузі рослинництва
тричі відзначалася дипломами Кіровоградської ОДА «Кращі товари Кіровоградщини»,
«100 кращих товарів України». У 2012 році колектив удостоєний почесної відзнаки
області «Честь і слава Кіровоградщини».
Із 1998 по 2015 роки Кіровоградську
державну сільськогосподарську дослідну станцію НААН, а з 2015 по 2017 роки - державне
підприємство «Дослідне господарство «Елітне» КДСГДС НААН» очолював заслужений
працівник сільського господарства України, кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник Володимир Вікторович
Савранчук (1952-2016).
На території Созонівської
сільської ради розташована ще одна наукова установа - Кіровоградська філія державної установи «Інститут
охорони грунтів України», яку очолює Ігор
Миколайович Гульванський.
Яскравою сторінкою в історію села
вписана історія школи, яка була заснована у 1905 році. Упродовж багатьох років навчальний заклад є
опорним відділу освіти, молоді та спорту
Кіровоградської районної державної адміністрації з питань творчого впровадження
ідей В.О.Сухомлинського, розбудови національної школи, забезпечення високої
ефективності методичної роботи, розвитку творчих здібностей учнів.
Вагомий внесок у її становлення зробив заслужений учитель УРСР, відмінник народної освіти,
ветеран педагогічної праці, фундатор оригінальної авторської школи Сергій Григорович Максютін (1914-1997), який очолював школу протягом
1945-1978 років.
У 1978 році досвід роботи очолюваної ним школи було вивчено Академією
педагогічних наук та схвалено колегією Міністерства освіти УРСР.
Суть досвіду: забезпечення
оригінального підходу до організації навчально-виховного процесу в школі
продовженого дня, раціональне чергування розумової, фізичної праці і відпочинку
учнів, турбота про збереження і зміцнення їх здоров'я, забезпечення всебічного
розвитку школярів, формування творчої особистості, зміцнення співдружності з підрозділами
обласної сільськогосподарської дослідної станції, з батьками і громадськістю.
У 2004 році до 90-річчя від дня народження Сергія Григоровича
Максютіна у школі була урочисто відкрита
меморіальна дошка великому педагогу.
Кіровоградською райдержадміністрацією засновано педагогічну премію імені
С.Г.Максютіна, яка щорічно присуджується на конкурсній основі педагогічним
колективам, працівникам відділу освіти, молоді та спорту,
інформаційно-ресурсного методичного центру, ветеранам педагогічної праці та педпрацівникам
закладів загальної середньої освіти району за значні досягнення у справі
навчання і виховання молоді, у розвитку освіти, популяризації оригінальних
педагогічних знахідок.
У 1978 році Созонівська школа стала середньою. А у 1980 році в ній відбувся
перший випуск учнів 10 класу.
Із 1976 по 1998 рік на посаді заступника директора з навчально-виховної
роботи, а по листопад 2014 року - на посаді вчителя історії Созонівської школи
працював Іванко Андрій Борисович (1953-2014)
– людина творчої й неспокійної вдачі. Андрій Борисович був багатогранною
особистістю, мав енциклопедичні знання, які передавав своїм вихованцям. За його
ініціативи розпочала роботу драмстудія «Ровесник», яка діє до цього часу і має
звання «Зразковий колектив». З успіхом працював політклуб «Панорама», Клуб
любителів прекрасного. До цього часу школу прикрашають куточки, створені
Андрієм Борисовичем: «Золота бібліотека
юнацтва» біля шкільної бібліотеки, експозиції «Сини твої, Україно» та «Гетьмани
України» біля кабінету історії, пантеон
«Пам’ять» тощо.
А.Б.Іванко мав власну бібліотеку,
яка налічувала більше п’яти тисяч книг, частину якої дружина Андрія Борисовича
передала у шкільний кабінет історії.
Кращі традиції, закладені у 60-70-х
роках, зберігаються і примножуються
сьогодні. Впродовж багатьох років школа посідає призові місця у рейтингу
навчальних закладів району, а з 2005 року педагогічний колектив щорічно
відзначається районною педагогічною премією імені С.Г.Максютіна.
У 2011 році шляхом об’єднання дошкільного навчального
закладу та ЗОШ І-ІІІ ступенів створено
Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
– дошкільний навчальний заклад».
Учні НВК – переможці районних, обласних та учасники Всеукраїнських олімпіад і конкурсів-захистів
науково-дослідницьких робіт МАН.
За п’ять останніх років НВК має
10 педагогів - переможців районного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель
року», четверо із них – лауреати обласного,
один – учасник Всеукраїнського етапу. Сьогодні із 29 педагогічних працівників
НВК 16 вчителів мають вищу
кваліфікаційну категорію, 3 – звання учителя-методиста, 10 мають педагогічне
звання «старший учитель», 7 нагороджені нагрудним знаком «Відмінник освіти
України», 2 - лаурети обласної педагогічної премії імені Василя Сухомлинського,
6 - лауреати районної педагогічної премії імені Сергія Максютіна.
У НВК діють об’єднання за
інтересами, спортивні секції, які дають можливість кожному учневі займатися
цікавою для нього справою.
Учні відвідують наукове товариство «Ерудит», яке зареєстроване
у Кіровоградському відділенні МАНУМ. 8 учнів – слухачі МАН, троє
із них у 2016/2017 навчальному
році стали переможцями районного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт. Налагоджена
співпраця із місцевими науковими установами. Між навчальним закладом та базовим
господарством КДСГДС НААН підписано договір про створення навчально-наукового
комплексу. Учні-члени предметного гуртка «Юні рослинники» постійно відвідують
експериментальні лабораторії, поля, співпрацюють із науковцями.
Самостійно Созонівська сільська
рада існує з 1980 року (до цього часу село входило до складу Високобайрацької
сільської ради). Очолює громаду села Дмитро
Володимирович Пузаков. Депутатський корпус налічує 14 депутатів. До складу
виконавчого комітету входить 14 осіб.
Кількість населення на початок 2017 року - 2040 осіб, із них 1560 – дорослого населення
та 480 дітей.
Созонівська дитяча музична
школа заснована у 1981 році. На даний
час у ДМШ навчається 60 учнів, що становить майже 40% від кількості учнів загальноосвітнього навчального закладу.
В музичній школі працюють 10 викладачів,
усі мають фахову вищу освіту; функціонують 4 відділи: фортепіанний,
народний, вокально-хоровий, теоретичний. Учні музичної школи постійно беруть участь у регіональних,
обласних та Всеукраїнських конкурсах і фестивалях, отримують заслужені
нагороди. Від дня заснування по 2016 рік Созонівську дитячу музичну школу очолював Віктор Олексійович Цимбал (1944-2016).
Центром масово-розважальних заходів є сільський будинок культури, який має два
зали (великий - на 550 місць та
малий - на 60 місць), хорову кімнату, 3
гурткові кімнати та зал для вечорів
відпочинку. При будинку культури діє
самодіяльний аматорський хор «Нива», який є постійним учасником та
неодноразовим переможцем Всеукраїнського фестивалю-конкурсу вокального хорового
мистецтва «Калиновий спів». У квітні 2017 року колектив відзначив свій
50-річний ювілей.
Нарис про село Созонівку хочеться
завершити словами колишньої учениці школи Оніщенко Людмили:
Моє село –
це пісня солов'їна
І марево
волошок синіх в житі.
Моє село –
куточок України,
Де хочеться
довічно жити.